Ср. Бер 3rd, 2021

“Блудний тиждень”, коровай-руйнівник та віночки для незайманих: 10 весільних забобонів, яких дотримувалися на Вінниччини (Фото)

1 min read

Осінь – традиційна пора весіль. Щоб сім’я була міцною, дотримувалися не лише всіх ритуалів, але й зважали на забобони під час сватання та заручин. Прикмет на кожен випадок суспільство знало чимало. 

Етнограф Віктор Косаківський збирає та записує давні українські традиції, які існували на Вінниччині, спілкується зі старожилами сіл. Науковець розповів редакції сайту Vinbazar.com, чому весілля святкували восени та яких прикмет, за уявленнями наших предків, потрібно дотримуватися, щоб зберегти сімейне благополуччя. 

Етнограф Віктор Косаківський

Забобон №1: Час для весілля та подружня вірність 

За традицією, протягом року є дві пори для весілля – осіння та зимова. Від свята Пречистої (28 серпня) починали сватати. Казали: “Прийшла Пречиста, стала дівка речиста” (тобто красномовна – ред.)

Осіння пора весілля починалася від Покрови (14 жовтня) до Пилипа (27 листопада). Зимова – від Водохреща (19 січня) до Колодія. За тиждень до великоднього посту одружуватись заборонялося. Цей час мав назву “блудний тиждень”. Якщо молоді не дотрималися прикмети, то на них чекає подружня зрада. 

Весною сватання не проводили. Казали, що розумний весною жениться, а дурна заміж іде. Якщо дівчина починала жити в родині чоловіка весною, то якраз потрапляла на всі польові роботи, де її, як невістку, не жаліли. 

Забобон №2: Віночки для незайманих 

Дівчині та хлопцю, які не мали статевих стосунків до шлюбу, одягали барвінкові віночки. 

Якщо наречена йде під вінець у барвінковому вінку, але вже віддалася, то баби здирали. Бо так вона накликає біду на родину, на майбутніх дітей і на все село”, – розповідає Віктор Косаківський. 

Реконструкція воскового весільного вінка з Крижопільського району

Забобон №3: Вишиванка зі швом 

На Вінниччині, як і по всій Україні, дівчина мала вишити сорочку нареченому. Їй самій весільний одяг готували подружки. Вишиванка повинна бути з одного шматка полотна. Якщо в поясі є шов, це означає, що двічі виходитиме заміж.

Жінка з Томашпільського району, якій пошили сорочку зі швом, розповідала про цей випадок. Вона приміряла вишиванку, а родина каже: “Що це вони тобі пошили? Скидай швидко”. Мати відірвала пришиту нижню частину. Але дівчина все одно наділа сорочку, бо іншої не мала. І дійсно: два рази заміж виходила”. 

Забобон №4: Коровай не вдався

В Україні коровай вважався жертвою роду за наречену або нареченого. Він випікався тільки один раз. Якщо весілля проводили вдруге або втретє, то коровая на святі не було. 

Записував такий випадок у Чечельнику. Хлопцю спекли коровай, а він поганий. Другий – ще гірший. Третій – ще гірший. З першою дружиною чоловік прожив 3 роки, з другою – 2 тижні, з третьою – 7 років, а потім повернувся до першої”. 

Щоб випічка вдалася, запрошували майстринь-коровайниць. Зазвичай, це були жінки, які мають міцну родину та дітей. Двері до хати, де випікали коровай, зачиняли. Якщо їх відкрити, то весільний пиріг не підніметься. 

Коровай – це як лакмусовий папірець. Це те, що весь наш рід заробив у небесної канцелярії. Якщо коровай упав, то западеться життя родини, тобто погано будуть жити. Якщо він репнув між шишками чи між голубами, розійдуться. Якщо пригорить з одного боку, хтось помре. Якщо коровай вийшов великий і пишний і його не можуть витягти з печі, то треба піч розвалити, але коровай не ламати. Тоді будуть гарно жити”. 

Забобон №5: Биті горщики

Під час усіх весільних обрядів не повинно бути жодних розбитих предметів. 

У Ямпільському районі одного разу молодий забирав дружину до себе. Її скриню повантажили на воза, корову за возом вчепили. Іде процесія до хати, де молодиця житиме. На дорогу виходить баба з двома горщиками та б’є їх. Черепки кидає перед возом і тікає. Процесія зупиняється, щоб горщики обійти. Але віз не оминув їх, тоді упряж урвалася. Сім’я довго не протримала: молодий дуже швидко помер”. 

Забобон №6: Не казати подружкам

Раніше вважалося, що про сватанням не потрібно нікому розповідати, щоб не наврочити. Якщо дівчина скаже подружкам, то вони почнуть заздрити. Церемонія опиниться під загрозою, бо дівчат “жаба задавить”. 

У Чечельницькому районі жінка вийшла заміж не за того хлопця, з ким зустрічалась.  Виявилося, що товариш його почав відмовляти: дивись, який у неї ніс кривий, вуха великі. Поки той роздивлявся ніс і вуха, інший засватав”.

Забобон №7: Хліб загорнути в рушник

На сватання, за традицією, йдуть з хлібом. Він має бути круглий, білий і загорнутий в рушник. Якщо свати йшли з торбиною, то молоді будуть все життя ходити з торбами, тобто жебракувати. 

Хліб, який принесли свати, належало розламати (не розрізати) та роздати всім. Якщо це забули зробити, то весілля не відбудеться.

Забобон №8: Непарна кількість сватів

У сватанні брали участь непарна кількість людей з обох родів. Удома мали бути дівчина, її батько і мати. До них приходив майбутній наречений і два свати. 

Непарна кількість, тому що йшли за парою, тобто за своєю майбутньою дружиною. Якщо цього не дотримувалися, сватання скасовували”. 

Забобон №9: Не почули благословення

На заручинах молоді повинні стояти на рушнику. Мати з батьком голосно казали: ”Благословляємо вас, діти, на шлюбне життя”. Якщо наречені не чули благословення, за прикметою, вони швидко розійдуться.

Забобон №10: Сховатися від нечистої сили

Коли одружували останню дитину в родині, це називали обжинки. Тоді проводили рядження. 

Це робили для того, аби нечиста сила не помітила нову сім’ю, щоб не впізнала молодих і перший день їх подружнього життя пройшов непомітним”. 

Читайте також: Український легіонер Manchester City одружився на ‘Міс Вінниця 2013’ (Фото+Відео)

Дизайнери відтворили стародавній весільний одяг з Вінниччини

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin